Ландшафтна архітектура

садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини

Садово-паркове мистецтво Черкащини

Садово-паркові ансамблі кінця XVIII - початку XIX ст. відіграють значну роль у формуванні архітектури Черкащини та історії краю і привертають увагу дослідників протягом усього ХХ століття. За цей час науковцями створено й проведено багато спеціальних робіт історико-графічного та архітектурознавчих напрямків у галузі вивчення процесу формування ландшафтної архітектури Черкащини. Декілька палацово-паркових ансамблів, що збереглися, отримали статус пам'яток історії та архітектури, заповідних територій, мають статус охоронних зон. Але значна частина ландшафтних утворень у містечках і селах не були об'єктом дослідження, виведені зі статусу пам'яток і на цей час стали втраченими або частково втраченими. Через брак інформації про архітектурну та історичну цінність більшість із них змінило свої функціональні особливості, первісний вигляд чи взагалі зруйновані або територія їх забудована. В області за різним джерелами налічується близько 350 парків, садово-паркових ансамблів кінця XVIII - початку XIX ст. стан, яких вимагає негайної реконструкції та дій по збереженню та відновлені.

Формування об'єктів

Формування об’єктів ландшафтної архітектури Черкащини кінця XVIII - початку XIX ст. відбулося в загальноукраїнському контексті, у час коли її значна територія знаходилась під владою Речі Посполитої, та продовжилося через деякий час, після розділу Польщі Російською імперією.

В Україні XVIII ст. паркобудівництво отримало дуже широкий розвиток спочатку в регулярному плануванні. Згодом, на кінці XVIII – XIX ст., в парковому будівництві України головну роль починають відігравати парки пейзажного типу. Більшість із них створювались в процесі багаторічної співпраці українських, російських, польських, французьких, англійських, бельгійських, голландських, німецьких фахівців і є відображенням органічного поєднання прогресивних планувальних ідей, які розвинулись в загальноєвропейському садово-парковому мистецтві з місцевими традиціями й прийомами формування пейзажу, форм та колориту.

Характерні особливості

Для пам’яток Черкащини характерним є те, що вони містять у собі стильові риси класицизму та романтизму, композиційні засоби та художні прийоми різних епох та народів, але це тільки збагачує їх і створює неповторний художньо-естетичний образ. У деяких садово-паркових ансамблях складовою частиною композиції є фруктовий сад, який привносить місцевий колорит і несе в собі ужитковий характер, що свідчить про багатофункціональність ландшафтних об’єктів того часу та характер сприйняття їх на час створення та подальшого будівництва. Для більшої виразності уміло використовується місцевий рельєф та створюється водні каскади та системи озер.

Історія

Історична та архітектурна спадщина Черкащини багата на чудові садово-паркові ансамблі, які є окрасою всього регіону. Для більшості ландшафтних парків характерними були й залишаються загально-вживанні планувально-композиційні елементи, як алеї, водоспади, водоймища та фонтани, альтанки та зелені гірки, павільйони та місточки, штучні острови, скульптурні композиції, композиції з каміння тощо. З такої „абетки” складалися неповторні риси кожного окремого парку, що робить його унікальним. Але така складна система, багатошарова та з різною глибиною прочитання та усвідомлення вимагала і підготовленого відвідувача. Тому елементи ці стають не зрозумілими, якщо їх відокремити від загальної знаково-інформаційної системи парку і можуть нести лише естетичну складову. Все це викликає залежність планування і змісту пейзажного парку від особистості, від образу життя його власника, який в багатьох випадках приймав безпосередню участь у проектуванні та створенні парку. Відповідно без знань про власника, про автора, про задуми, неможливо відтворити зміст елементів та загальне значення. Навіть враховуючи, що так звані стандартні елементи парку: парнаси, альтанки, солітери, різні стани води об'єднують за типологічними признаками всі парки доби Романтизму, кожний раз вони використовуються по різному, утворюючи певний каркас, віхи в системі символів. Вся система сприйняття того часу була спрямована на розуміння структури, пізнання духу, який виявляється безпосередньо в організації деякою мірою стандартних елементів, утворюючи цілісну картину.

Початок ХХ ст.

Пограбовані та зруйновані під час Громадянської війни початку ХХ століття, палацово-паркові ансамблі більше не відновлювались в подальший час. Будівлі, що збереглися пристосовані для різних господарських потреб, а паркові ансамблі, які вимагають постійного кваліфікованого догляду, знаходяться у занепаді.

Сучасність

Дослідження об'єктів ландшафтної архітектури на сьогоднішньому етапі вимагає деякого переосмислення і нового погляду на проблеми, які так чи інакше турбують фахівців, та зацікавлених людей. Наукова та історико-графічна спадщина, яку отримала Україна в галузі ландшафтного проектування та історії ландшафтного мистецтва не є однозначною. В теорії та практиці ландшафтної архітектури лишились тільки “зовнішні” ознаки минулого мистецтва. Зроблена була чудова класифікація композиційних та просторових схем, містобудівних принципів формування ландшафтних об'єктів, архітектури малих форм. Зроблені величезні дослідження з історії розвитку ландшафтної архітектури від минулого до сучасного. Але на жаль, загублена “мова” якою майстри XVIII-XIX ст. утворювали неперевершені пам'ятки ландшафтного мистецтва.

Висновки

Культ краси направлений на виявлення та покращення природи, привносячи їй додаткову насиченість, досягається найбільшим різноманіттям на малій площі. Пейзаж є живим, динамічним, що сам знаходиться в русі, і спонукає до руху глядача, викликаючи бажання, устремління до пізнання. Твори садово-паркового мистецтва мають багатошарову, знакову структуру, яка відтворює унікальність кожного садово-паркового ансамблю. Думки, відчуття стають головними організуючими принципами парку. Свобода світосприйняття позбавляє парк кордонів і в пейзажну композицію застосовують далекі перспективи, а сам парк зливається з природою, стає її невід'ємною частиною. Прагнення до різноманітності виявляється у постійній контрастній зміні пейзажів, асоціативні образи формуються значною мірою не безпосередніми символами, а самим характером ландшафтних композицій. Всі елементи парку підпорядковані емоційним відчуттям особистості, історичні чи міфологічні образи сплітаються з життям власника-замовника, виникають асоціації настрою та відчуттів, утворені майстерно поєднаними живописними прийомами: скульптурою, архітектурою дендрологією та іншими.


Парк дня

lisyanka

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

Біблія. Книга Буття (2:8-15)
переклад Івана Огієнко

~~DISCUSSION:off~~


thumbnail thumbnail thumbnail thumbnail


Цікаве одним рядком

    follow me on Twitter

    Контакти

    Автор проекту:
    Гонца Федір Анатолійович
    - архітектор, науковець.
    Більше інформації доступно тут


    Для швидкого internet-зв'язку використайте Skype

    Skype Me™!

    телефон

    +380 50 538 24 89 (MTC)

    +380 93 654 22 24 (Life)

    Gtalk fedir.gontsa

    e-mail

    http://supergarden.org.ua/