Будищанський садибний парк

Село Будище розташоване на 15 км від Звенигородки, поряд з Шевченковим. На місці села в давні часи буда “буда” в якій виробляли поташ, звідки й пішла його назва (за одною з версій).

До кінця XIX ст. тут був невеликий хутір та літня резиденція В. В. Енгельгарда, брата власниці Білої Церкви О. В. Браницької, племінниці князя Г. Потьомкіна. Станом на 1865 рік власником маєтку був його онук, Петро Павлович Енгельгардт.

Навколо одноповерхового палацу розбитий чудовий пейзажний парк з великим ставом.

Парк розташований на в’їзді в село, на території парку у головному будинку-палаці розміщена Будищанська середня школа. Залишились каштанові алеї, тополині алеї, ставки та 2 дуби-солітери, так звані “Дуби Шевченка”.

Загалом парк існує, хоча частина парку зовсім занедбана. З 2006 року відбувається його реконструкція. Парк є унікальним пам'ятником садово-паркового мистецтва XVIII ст.

Фотофіксація

Старий дуб
Головна алея
- вхід до садиби
Головна алея
- палац (середня школа)
Старий дуб
“Дуб Шевченка”
Каштанова алея
Старі дерева
Одна з алей парку
“Набережна” алея,
залишились місця де були
скульптури та благоустрій
Алея навколо парку,
дамба

Планування

Інші джерела

Газета “Прес Центр” №10 (137) від 05.03.2008 р.
Зовнішнє посилання

Стаття Володимира Чоса – Поміщик Енгельгардт

Зі шкільної парти ми чули скупі згадки, що малий Тарас Шевченко служив козачком у пана Павла Енгельгардта. Детальніше про долю цього поміщика з ідеологічних міркувань не розповідали…

Крадена дружина і незаконні діти

Дійсному статському раднику, графу Василю Васильовичу Енгельгардту належав обширний маєток на Черкащині. Села Вільшана, Тарасівка, Зелена Діброва, Вербівка, Воронівка і Сегединці він отримав у спадок від свого родича – пресвітлого князя Григорія Потьомкіна-Таврійського. А села Кирилівка, Гнилець, Петрики, Моринці і Пединівка – прикупив. Останні роки свого життя Василь Енгельгардт провів у Вільшані. Тут мав великий дерев’яний будинок з тінистим парком. Управителем земель був колишній Енгельгардтів однополчанин, ротмістр у відставці Михайло Дмитренко. Завдяки їм церкви у селах маєтку були православними, учнів навчали читати Псалтир слов’янською мовою. Це у той час, коли приходські школи в Україні були переважно польськими з латинським навчанням.

У молоді роки Василь Енгельгардт закохався у польську княжну. Щоб поєднати з нею долю, навіть викрав її з дівочого монастиря. До кінця життя вони так і не отримали дозволу на офіційний шлюб. Це не завадило їм народити трьох синів і двох доньок. Коли цивільна дружина померла, її поховали в с. Кирилівка, з північного боку церкви. А ось діти завжди носили неприємне тавро незаконнонароджених.

Зоряний час

Один із синів, Павло Енгельгардт, народився 5 лютого 1798 року. У семирічному віці його віддали пажем до імператорського двору. Через десять років вступив на військову службу й дослужився до генеральського звання.

Потрапивши на службу у Вільно (Вільнюс), у 1823 році він познайомився на балу з 18-річною красунею-баронесою Софі Енгельгардт, дочкою генерал-лейтенанта Герхардта Енгельгардта, курляндського барона, далекого родича. Він освідчився в коханні, попросив руки красуні. Весілля зіграли у Вільшанському маєтку Енгельгардтів. У наступні 10 років у них народилося 4 сини та 3 доньки.

Новий власник

1828 року на 51 році життя помер Василь Енгельгардт. Він був чи не найбагатшою людиною України. Спадкоємці поділили між собою обширний маєток. Вільшанський кущ перейшов до сестри покійного Олександри Браницької. А колись придбані села з капіталами були поділені між синами. Наймолодший з братів Павло Енгельгардт став власником Кирилівки, кількох сусідніх сіл та 17 тисяч кріпаків. Успадкував від батька понад 3 мільйони карбованців.

Отримавши спадок, Енгельгардти приїхали вступати в законні права. Одноповерховий будинок для сім’ї нового поміщика облаштували у с. Будище. Почали набирати штат прислуги. З-поміж інших селянських дітей узяли й 14-річного Тараса Шевченка, за яким помітили здібності до малювання…

За сучасним адмін. поділом – Звенигородський
За адмін. поділом ХІХ ст. – Звенигородський повіт

~~DISCUSSION~~