Велико-буримський садибний парк

Велика Буримка - містечко Полтавської губернії, сьогодні село Чорнобаївського району Черкаської області. Лісопарк розташованій на високому березі р. Сула. Площа лісопарку 105 га, що разом з лісовим масивом, в який він переходить становить 1252 га. У XVIII ст. Буримка належала князям Фроловим-Багреєвим, що потім перейшла Кантакузенам, як спадок.

Маєток Кантакузених був великий, включаючи в себе багато сіл, одне з яких називається Кантакузівкою. Чи була це головна управа маєтку, чи ні поки що мені це не відомо.

Парк упорядковували декілька раз, але значних робіт було зроблено при Кантакузених-Сперанських. На території парку був розташований палац, господарські споруди, які на жаль, вже не існують, були розібрані на цеглу селянами. Лишились тільки деякі фото і описи краєзнавців. Мною, у 2004 році були проведенні натурні дослідження, зроблена фотофіксація. На підставі цих даних створена схема парку. Зараз парк у власності Золотоніського лісгоспзагу і знаходиться в незадовільному стані.

З опису краєзнавців Брудь Л.Г. та Брудзь О.Д., видно, що на південь від палацу, був шпалерний сад та оранжерея, від палацу до дороги йшла каштанова алея, на схід - цегельна дорога, обсаджена кущами. Невелика гора на півдні була обсаджена барвінком, і називалась Барвінковою. В парку було багато алей: тополева, горіхова, каштанова, осокорова та осикова.

Характерною рисою цього парку є те що в композицію палацово-паркового ансамблю були включені залишки міста-фортеці доби Київської Русі, який був одним з форпостів на Сулі, яких на той час налічували близько 18 і вони були південно-східними кордонами держави. У народній мові ці археологічні залишки отримали назву - “городок”. Під горою був викопаний ставок для лебедів, в якому було три острівці, що з'єднувалися між собою невеличкими дерев'яними місточками. На острівках були споруджені лебедині будиночки. Спроба власниками влаштувати водоспад виявилась невдалою, хоча для цього була побудована дамба, але нажаль вода влітку пересихала, і не дала потрібного ефекту. У парку росло багато цікавих фруктових дерев та декоративних кущів, яки привозили з Криму, Кавказу, Карпат та країн Середземномор'я. Упорядковування велося садівником. Були створені композиції з великого каміння, який привезли з Криму, для вшанування пам'яті загиблого у Цусимський битві сина княгині Кантакузеної-Сперанської.

Вдало використовувались у композиції парку вікові дерева, та різні за композицією та значення зрощені дерева, що були характерними для багатьох парків того часу, серед значних і тих, що вдалось знайти, можна назвати композицію “Три сестри” - це три осики, що ростуть з одного гнізда. Також є великий та розлогий дуб, посаджений за легендою Богданом Хмельницьким під час визвольної війни XVII ст. Характерним є те, що на дубі є припалені печатки-знаки, яки виросли разом з дубом.

Після 1918 року парк та маєток зруйновано, останні залишки палацу розібрали у 70-х роках XX ст. Зараз парк знаходиться в незадовільному стані.