Ландшафтна архітектура

садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини

Золотоноша - міські парки

Місто Золотоноша розташоване поблизу перетину автошляхів Київ-Кременчуг Черкаси-Київ, на залізничній лінії Москва-Одеса. Знаходиться від Черкас за 30 км. Перша письмова згадка про місто датується 1576 роком у заповіті князя Б. Корецького. У XVIII ст. територія Золотоніщини була однією з тилових баз гайдамацьких загонів, які вели на Правобережжі бої, чи може й були розгромлені, то знаходили притулок та перепочинок у селах та монастирях поблизу Золотоноші. З ліквідацією залишків автономії України і скасування полкового устрою 1781 року місто стало центром Золотоніського повіту київського намісництва, 1797 року - Малоросійської губернії, 1802 року - Полтавської губернії.

У Золотоноші жили і працювали: Г. С. Сковорода, І. П. Котляревський, Т. Г. Шевченко, навчався М. М. Максимович, народився поет К. Д. Дмутрашко (1814 -1886), автор віршу до романсу “Чорнії брови, карії очі” та багатьох шедеврів української поетичної культури.

Ентузіастами сцени Д. Л. Жигадлом, Д. П. Кравчинським, В. І. Марченком був заснований театр (1897) де виступали: хорова капелла М. В. Лисенка, М. К. Заньковецька, П. К. Саксаганський, Б. В. Романицький та інші. У театрі розпочала свій творчий шлях відома радянська актриса Н. М. Ужвій.

У центрі міста розташовані два чудові парки, ймовірно кінця XVIII ст. реконструйовані групою київських та черкаських архітекторів, серед них І. Коляда та В. Халковський.

У Золотоноші працював видатний краєзнавець Пономаренко М. Ф. На території інтернату розбитий у 60-х роках ХХ ст. унікальний дендропарк, з рідких порід дерев та чагарників.

Загалом значна частина забудови кінця XIX - початку XX ст. знаходиться у задовільному стані, і це дає змогу уявити, яким було місто у ХІХ ст..

За сучасним адмін. поділом – Золотоніський район За адмін. поділом ХІХ ст. – Золотоніський повіт


Парк дня

cherkasy_50

Большие мастера уж много лет назад
Умели показать движение в пейзаже:
Вола, что тянет воз с тяжелою поклажей,
Пастушку юную иль пляску пастухов –
Порой достаточно лишь несколько штрихов,
Где нечто движется на неподвижном фоне –
Будь то стада коров на травянистом склоне,
Над крышей хижины струящийся дымок,
Колеблющий верхи деревьев ветерок, –
Чтоб ожил весь пейзаж и жизнь в нем заиграла.
Но не впускайте в сад холодного металла!
Природу оскорбит вторженье топора!
Она - художница, и кисть ее добра.

Жак Делиль.Сады, Песнь Первая. 1782.

~~DISCUSSION:off~~


thumbnail thumbnail thumbnail thumbnail


Цікаве одним рядком

    follow me on Twitter

    Контакти

    Автор проекту:
    Гонца Федір Анатолійович
    - архітектор, науковець.
    Більше інформації доступно тут


    Для швидкого internet-зв'язку використайте Skype

    Skype Me™!

    телефон

    +380 50 538 24 89 (MTC)

    +380 93 654 22 24 (Life)

    Gtalk fedir.gontsa

    e-mail

    http://supergarden.org.ua/