Ландшафтна архітектура

садово-паркова та ландшафтна архітектура Черкащини

Млини в композиції парку

Черкащина багата на значну кількість об'єктів садово-паркового мистецтва, які є окрасою не тільки краю, а всієї України та Європи у цілому. Але своєрідність композиції парків області, ще досить мало досліджена. У чому полягає своєрідність композиційної структури для пам'яток садово-паркового мистецтва Черкащини?

У першу чергу, своєрідність полягає у синтезі різних шкіл ландшафтного мистецтва, який відбувся протягом XVIII-XIX ст. на території Черкащини. Процес утворенні нових пейзажних парків відбувався досить інтенсивно і до створення їх залучались фахівці з різних країн. От же слід припустити таке, що залучені фахівці мали обмежений час на дослідження місцевих традицій, та вони втілювали ідеї які близькі замовникам та власні. Оскільки замовниками виступали польські та російські аристократи, а згодом українські підприємці, тому можна припустити, що існує якась загальна модель сприйняття світу, тенденції та принципи можливо прослідкувати у паркових композиціях, носіями яких були представники цих груп. Слід зауважити на те, що значна частина території Черкащини у 1793 році перейшла під владу Російської Імперії, але частина земель залишились у користуванні польських землевласників. От же протягом усього ХІХ ст., майже до 1918 року, зберігається вплив різних шкіл ландшафтного мистецтва на формування паркових образів. Разом з тим з середини ХІХ ст. набирає силу українська буржуазія, що створює свої власні садово-паркові об'єкти, які ґрунтуються в першу чергу на місцевих традиціях садівництва, тому що нові замовники ландшафтного мистецтва вихідці з українського селянства, яке володіло глибокими тисячолітніми традиціями.

Парковий бум

Довгий час, протягом XVI-XVII ст. на території Черкащини дуже складно було створити сталі паркові утворення, лише тому, що тут постійно відбувались озброєні конфлікти, війни та повстання. Усе це унеможливлювало створення таких довготривалих та коштовних об'єктів, як парки. Тим більше популярні у той час тенденції регулярного планування вимагали дуже значних коштів і кропіткої роботи. Тому, соціально-політичні умови, які склались на кінці XVIII - початку ХІХ ст. сприяли виникненню та розвитку “паркового буму”.

Якщо, відокремити політичні, економічні та соціальні складові ландшафтного мистецтва, то створення значної, а може й найбільшої кількості парків в Україні на окремо взятій території, обумовлене красою цих місць та тими природними умовами, які є найкращими для пейзажного мистецтва. Отже, Черкащина не випадково стала центром паркобудівництва. Поєднання різних стихій, мистецтв, наук, культур є фундаментальною основою ландшафтного мистецтва.

У парковому мистецтві використання води має одне з первинних значень. Це об'єкт з високою естетичною та господарською характеристикою. Хоча на Черкащині існують паркові комплекси без використання великих масивів води у композиції, таких як озера та ставки, річки, все ж в цих парках використовується вода у вигляді фонтанів, басейнів, джерел тощо. Те чи інше архітектурне та конструктивне рішення залежить від тієї кількості води, яка має пройти крізь об'єкт та від художнього образу паркової композиції. Розташування цих споруд обумовлене переважно природними можливостями місцевості, такими як рельєф, тощо.

Вода впливає на формування планувальної структури парку, таким чином, що навколо неї створюється величний театр з найкращих пейзажів парку. Широко використовуються прийоми включення каскаду ставків у композицію парку. Це наприклад садово-паркові ансаблі с. Будища, с. Козацького, Канева та інших. Більше всього розповсюджені у паркобудівництві штучні водоймища, які існують за рахунок джерел, дощової води, високих ґрунтових вод та інше. Для їх створення споруджувались земляні дамби, які утримували воду у низинах та балках. У багатьох парках влаштовували басейни, обкладаючи дно і берега його цеглою, влаштовуючи так звані купальні. За свідченням Косаревського в Будищанському парку було створено каскад з 21 ставку. Став у Синичанському парку загнутий у серпоподібній формі огинає центральну частину парку з трьох сторін нагадує широку повноводу річку. Також воду зі ставків використовували для фонтанів, водяних каскадів.

Переважна більшість гребель створювалась земляним валом. Часто ці греблі поєднувались з архітектурними спорудами, що підсилювало ефект і створювало певні образи (шлюзи, млини тощо). Невід'ємною частиною греблі є шлюз або млин, завдяки якому регулювався рівень води у водоймищі.

Використання у композиціях пам'яток садово-паркового мистецтва млинів є багатофункціональне. Перед усім слід розділити на декілька типологічних груп:

  • за типом рушія (вітер, вода),
  • за функціональним використанням,
  • символічним значенням.

Так у композиції переважній більшості об'єктів садово-паркового та ландшафтного мистецтва Черкащини зустрічаються млини. Це і парковий комплекс Богдана Хмельницького і канівські млинарські композиції у парку Станіслава Понятовського, створені відомим польським архітектором Якубом Кубицьким. Цікаві млини розташовані в парках Шполи, Суньок, Будища, Драбова та багатьох інших. Вони відрізняються як конструктивно, за матеріалом виконання: кам'яні, дерев'яні, за характером рушія та джерелом енергії.

Кожний з залучених у композицію млин мав свої певні функціональні навантаження. Чи то підйом води (норія) для фонтану чи водонапірної башти, чи створення необхідних звуко-шумових ефектів, але разом з функціональним навантаженням, парковий млин мав більш складну символічну та морально-виховну роль.

Стихія - Вітер

От же маємо перед усім дві стихії — два потужних символічних елемента буття, використовуючи енергію яких, опановуючи їх, людина досягає своїх цілей.

Що роблять суто господарські споруди у паркових композиціях які побудовані на складних багатошарових філософсько-естетичних взаємовідносинах? Чи може вони не випадкові?

Енергія вітру у багатьох народах асоціюється з чоловічою силою, молодими та буйними вітрами, нестриманістю та оновленням. Вітер символізує також різні прояви людського духу, такі як, волелюбність та прагнення свободи.

Але разом з тим, великій вітер асоціюється з надмірною зарозумілістю, гординею, і веде до занепаду, сильний вітер — символ праведного гніву, руйнації. Тож підкорення або використання цієї сили наповнює “живим духом”, надихає на життя.

Знаряддям такого “підкорення” і є вітряк. Різний за своєю конструктивною побудовою, а на Черкащині налічується декілька типів вітряків, вони мають своє, специфічне лише їм символічне значення. Це символ руху, символ вінця хліборобської праці, символ ділової активності у певній мірі. Але використання енергії вітру можливе лише коли вітер має більш-менш спокійний характер. Як тільки сила вітру зростає, це є пересторогою до того, що необережне використання може призвести до руйнації всієї споруди. Тому вітряк разом з і своїм великим господарським значенням є об'єктом моральної настанови молодим: щоб досягти успіху, зробити максимум досягнень у житті та вміло використовувати свої можливості, треба опанувати свій дух. Не випадково у християнській іконографії вітряк символізує смиренність. От же вітряк у паркових композиціях річ не випадкова і не даремно зустрічається в садово-паркових ансамблях багатьох європейських народів (Сан-Суси в Германії, пейзажні паркові ансамблі Франції та Великої Британії).

Вітряк є поєднанням вічного (коло жорен, оборот млина) та земного (чотири-шести кутне тіло), у співпраці яких народжується хліб, необхідний для життя. Тобто “хліб насущний” нам може дати лише наполеглива праця наповненна “живим духом”. Це ще один шар моральної настанови.

Стихія - Вода

Якщо вітряки розташовували на відкритих, вільних територіях парку, даючи їм можливість керувати своїм простором, то водяні млини часто розташовувався у низинних, інколи закритих частинах парку. Вода символізує жіночий початок, це живильна сила всього сущого на землі. Сила води може бути лагідною і разом з тим нестримною. Керування цією силою можливе лише в умовах стабільності та повноводності. Для цього облаштовували греблі, каскади озер, що давало змогу суто технічно та раціонально використовувати енергію води. Водяна стихія потребує постійної уваги, тільки в такому випадку можливе отримання повноцінного результату. Водяний млин начебто перепускає через себе воду. Але стримання потоку, веде до переповнення ставу та руйнації всієї греблі, а достатня вільність веде до швидкого зневоднення, втрати сили потоку а разом з тим результативності. І в одному та в іншому випадку втрата контролю веде до негативних результатів. А сам постійний та рівномірний рух води є одним з символів часу, який невгамовно тече повз нас (млин) та неможливість його повернути назад. У випадку коли, ми будемо стримувати, обережно використовувати його, немов боячись, то за нашою спиною буде збільшуватись те що не пройшло повз нас, ті таємниці, незвідане те, що знаходиться в озері нашого пізнання. І цей ілюзорний переповнений став, зруйнує нас і прорве греблю руйнуючи млин. В іншому випадку, коли ми дамо волю часу, не будемо його контролювати, тобто контролювати плин часу, це призведе до того, що ми швидко згаємо його, не використаємо силу а потім, нам лишиться маленький струмочок, слабкий та кволий, який вже буде не в змозі крутити жорна нашого буття та розвитку. Разом з тим вода алегоричний символ гнучкості життєвої та подолання перешкод, водяний потік це потік мудрості який проходить крізь нас.

Факт того, що вода є породженням Підземного царства з його потойбічними силами, веде до наповнення води та водяного млина різними міфологічними істотами. Так за народними переказами у казках та байках, в млинах часто оселяється нечиста сила, що хитрощами захоплює душі людей перемелюючи їх на муку. Тому така міфологізація є ще одним цікавим елементом, який доповнює композицію парку.

От же водяний млин має також складну морально-етичну настанову та являє собою складну багатошарову систему взаємовідносин.

Символізм млина і простий і складний водночас та торкається, як буття у цілому так і окремих подій в житті людини. У постійному круговороті буття перемелеться все мілке та незначне, а важливе та значиме буде повторюватись та існувати до кінці. От же сам процес отримання хліба, це складний та довгий життєвий шлях людини від вирощування, просіювання від лушпиння до чистого хлібу. Сам млин символізує процес очищення і перетворення у більш корисне та якісне для життя, лише якщо опанувати свій дух та навчитися контролювати надані можливості. Тому використання такого складного і глибокого елементу у композиції парку є цілком логічним і має вирішальне значення в символьній системі парку.


Парк дня

korsun

8 І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
9 І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.
15 І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

Біблія. Книга Буття (2:8-15)
переклад Івана Огієнко

~~DISCUSSION:off~~


thumbnail thumbnail thumbnail thumbnail


Цікаве одним рядком

    follow me on Twitter

    Контакти

    Автор проекту:
    Гонца Федір Анатолійович
    - архітектор, науковець.
    Більше інформації доступно тут


    Для швидкого internet-зв'язку використайте Skype

    Skype Me™!

    телефон

    +380 50 538 24 89 (MTC)

    +380 93 654 22 24 (Life)

    Gtalk fedir.gontsa

    e-mail

    http://supergarden.org.ua/