Містечко на берегах річки Росави, що впадає у Рось. Частина Степанців, що лежить по ліву сторону називається Малі Степанці. Землі у маєтку 5180 десятин, приблизно 3000 тисячах мешканців Степанців.

На кінці XVIII століття Степанці належили до великих маєтностей Станіслава Понятовського. На початку XIX століття містечко було куплено і було резиденцією поміщиків Петра і Олександра Турчанинових, з 1817 року містечко належало Федору Ячевському.

У 1845 році Степанці куплені поміщиком Рогозинським для своєї дочки Антоніни Рогозинської. Яка була у шлюбі з Людовіком Клеметійовичем Хамецом. Перед революцією маєтності належали поміщику Розову.

Маєток і парк з оранжереєю, господарчими будівлями був на березі Росави та на невеликій висоті. Парк і маєток зберігся після Великої Вітчизняної війни. Дякуючи, що у приміщенні маєтку була початкова школа.

( запис розмови з колишнім жителем с. Степанці Туренком Олександром Степановичем від 20 березня 2005 року).

Великий лісний масив на півночі села та запруджена річка, утворює велике водоймище. Яке доходить до центра села і після греблі розділяється на три рукава, що утворюють два великих острови. Які тягнуться по річці майже 4 кілометри. Унікальні розливи води річки. Заливні луги створювали неповторний мікроклімат та красиві пейзажні композиції у луговому парку Турченінових.

У великих Степанцях церква називалася на честь святого Василя. У Малих Степанцях церква називалася іменем Різдва Присвятої Богородиці. Обидві церкви дерев’яні. Перша збереглася після Руїн, а друга збудована 1789 року прихожанами.