…
У народі кажуть – справжній чоловік повинен збудувати будинок, виростити сина та посадити дерево. Іван Пилипович Сиволап, що із Чорнобаївщини, і будинок власноруч побудував, і трьох дітей виростив. А от кількість дерев, які він посадив, навіть підрахувати важко.
“Діду, а дайте й мені прутик”
Невтомним другом природи у прямому значенні цього слова є Іван Сиволап із села Васютинці, що на Чорнобаївщині. За плечима цього дідуся не просто посаджені дерева, а вирощений цілісінький дендропарк, який налічує близько 250 видів трав'янистих рослин та більше 300 видів дерев та чагарників.
– Природу я любив із самого дитинства, – пригадує Іван Пилипович, – навіть щепити дерева навчився, будучи ще в третьому класі. Якось побачив, як те робив один дід і собі цікаво стало, то я й кажу йому: “Діду, а дайте й мені прутик.” І яка ж то мені була радість, коли я прищепив перше у своєму житті деревце! – з усмішкою розповідає Іван Сиволап.
За фахом Іван Пилипович – учитель-біолог. Його вчителювання припало на роки, коли відбувалось перенесення сіл з місцевості, де зараз розлилось Кременчуцьке водосховище, на лівобережний степ, на якому з деревами було не густо. Тому односельці Івану Сиволапу не те що проходу, а навіть дихати не давали: “Іди до нас дерева щепи”, “Ні, йди до нас.” У селі й досі немає жодного двору, до дерев якого не торкнулася б рука любителя природи Сиволапа. Біля школи на двох гектарах землі Іван Пилипович виростив для дітей парк. Для цього він їздив по ботанічних садах, знайомився з професорами та привозив до рідного села різну екзотичну рослинність. Де б не бував – скрізь запитував: “А чи нема у вас якоїсь цікавої рослинки?”. Навіть відпустки витрачав не на відпочинок, а на цілеспрямовані поїздки до оранжерей, парків тощо.
“Мій дендропарк”
Та найбільше досягнення Сиволапа – це його дендропарк.
– У 1972 році я вийшов на пенсію. У цей же час у селі збудували контору, а довкола неї лежала пустка. Тож голова й каже: “А посади тут щось”. Я й погодився, – пригадує Іван Сиволап.
І розпочав 60-річний чоловік вирощувати своє дітище. У своєму дендропарку Іван Пилипович (а він так завжди й каже “мій дендропарк”) виплекав найрізноманітнішу рослинність: від звичайних дерев до екзотичних “іноземців”.
Незабаром цьому ентузіасту виповниться 95 років, але він і досі пам'ятає історію кожного деревця. А вже коли почне розповідати, то зупинити його просто неможливо!
– Ось, наприклад, метисеквоя китайська, – захоплено розповідає, – знайшли її в китайських горах на висоті двох кілометрів над рівнем моря. Мені ж ця рослина дісталася із Одеського ботанічного саду. Пам'ятаю, ще й звітував перед тамтешніми фахівцями про те, як вона в мене росте.
– Ніхто не знає стільки про парк, як батько, – каже донька Валентина Іванівна. – Він ходить туди й понині, звісно ж, якщо здоров'я дозволяє. Але зараз щось підзабули про нього. Нещодавно по обласному телебаченню показували сюжет про дендропарк, а про батька навіть не згадали.
Та, незважаючи на це, Іван Пилипович іде до дендропарку як до себе додому, милується ним і каже: “Це моє!”
ДОВІДКА “ПРЕС-ЦЕНТРУ”
Васютинський дендропарк заснований 14 квітня 1977 року. З 1982 занесений до заповідних об'єктів Черкащини. На сьогодні його площа становить 4,5 га. Тут зростає близько 250 видів трав'янистих рослин та більше 300 видів дерев та чагарників. Васютинський дендропарк належить до проекту “Золота підкова Черкащини”, а нещодавно парку надано статус народного музею.
Підготував: Наталія ЗАЇКА
Джерело: “Прес-Центр”