На Черкащині відкрито туристичний маршрут печерами Успенського монастиря Печери Успенського монастиря шістнадцятого століття відтепер відкриті для туристів. П’ять віків тому в селі Мале Старосілля, у місцині, оточеній лісами і болотами, ченці створили Ірдинський Виноградський монастир із комплексом підземних печер. Храм не раз руйнували турки і татари. Але його відбудовували. У печерах переховувались гайдамаки, монастирем опікувався сам Богдан Хмельницький.

Лариса Сиволап, завідувачка відділу археології Черкаського краєзнавчого музею: “20 вересня 1656 року він надав Універсал монастирю з тим, щоб відроджувати цей монастир і відновлювати його діяльність. В цьому монастирі переховувався і прийняв монашество під іменем ченця Гедеона син Богдана Хмельницького Юрій”.

У 20-х монастир закрили. А в печерах влаштували лепрозорій, що добре охоронявся. 33-го року місцеві мешканці рятувалися від голодної смерті, харчуючись біля хворих. І жоден селянин на проказу не захворів. Смерть принесла фашистська окупація.

Сергій Тимофєєв, голова Смілянського відділу зеленого туризму: “Коли поліцаї випалили хати лісників, де могли мати якусь підтримку партизани, вони прийшли на місце, де був розташований цей медичний заклад, зігнали усіх, хто міг ходити, до старого каштана. Коло каштана була велика яма і всіх, хто міг рухатись, розстріляли біля цієї ями”.

Нині тут пам’ятник – дуб у формі хреста, символ страждань. А в печерах археологи виявили підземну церкву. На свята сюди хресною ходою йдуть молитися.

Ігумен Євгеній, настоятель храму Ікони Казанської Божої Матері: “Це місце прославлене святими отцями-молитвиниками. Цей монастир побудував монах, який прийшов із Почаєва”.

Монастир після численних руйнувань і пожеж так і не відновили, тут побудували психоневрологічний інтернат. Нащадкам залишилися тільки вцілілі печери.

Ірина Цимбал, “Факти”, ICTV 20.10.2007 16:28